Новації, які чекають учителів-предметників у новому навчальному році

2017-07-26

Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня? Як виглядатимуть навчальні програми? Чи розшириться простір для виявлення вчителя і як саме? Ці питання обговорювались під час круглого столу, присвяченого презентації оновлених програм природничо-математичного циклу для 5–9-х класів.

У всіх програмах змінили структуру пояснювальних записок, у них розкрили загальну мету шкільної освіти, сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.

Ключовою зміною в навчальних програмах є те, що не просто формально змінено порядок розташування колонок «Зміст» і «Вимоги до навчальних результатів», а те, що на першому місці стоять очікувані результати навчання і чітко виокремлено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний компоненти.

Математика

1. Додали практичні ситуації, виокремили види практичних задач.

2. У результаті вивільнення навчального часу учитель зможе звернути більше уваги на базові вирази, рівняння, функції, нерівності, показати їх застосування на математичному матеріалі (близько 80 відсотків часу) і на прикладних задачах.

Природознавство

1. Вилучили окремі теми і поняття, які або були складними для вікової категорії дітей, або належали до спеціальних предметних знань.

2. У програмі для 5 класу відповідно до змістових змін відкориговано знаннєвий, діяльнісний і ціннісний компоненти; практичні роботи й дослідницький практикум, демонстрації та організацію спостережень.

3. Реалізація наскрізних ліній і компетентностей відбуватиметься через окремі теми і проекти.

Біологія

1. Увага зосереджується на діяльнісному підході. Акцент зроблено на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів під час вивчення кожної теми.

2. «Опційне навчання». Щоб учитель отримав можливість працювати з учнями якнайефективніше, частину матеріалу, який представляє або історичний інтерес, або втратив актуальність, але є у видрукуваних підручниках, позначили як опційний – і виділили у програмі курсивом, аби його було чітко видно.

3. Розподіл годин орієнтовний, учитель може переносити теми вперед-назад у межах навчального року.

4. Для кожної теми з 6-го по 9-й класи складено кінцевий перелік термінів, якими учні мають оперувати.

5. Упорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано пріоритетність проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів).

Географія

1. Учителю надано можливість переставляти теми в межах розділу, не порушуючи послідовності викладення матеріалу. Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах з географії є орієнтовним і може бути змінений учителем у обсязі до 20 відсотків передбаченого програмою часу.

2. Теми досліджень з географії є рекомендаційними в усіх класах.

3. У змісті програми в усіх класах вилучена інформація про деяких дослідників і мореплавців. У 8 класі вилучені деякі поняття та терміни, що є заскладними для учнів цього віку, наприклад: геополітика, державний лад, форми адміністративно-територіального устрою.

Фізика

1. Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між темами є орієнтовним. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, у тому числі переносити розділи або окремі питання, а також змінювати порядок їх вивчення.

2. Вилучили деякі другорядні питання.

3. У рубриці «Зміст навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються у фізиці й належать до наскрізних змістових ліній. Наприклад, 7 клас 1 розділ: «Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву і впливу фізичних явищ на здоров’я і безпеку життєдіяльності, вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо».

Хімія

1. У теоретичній частині програми скориговано знаннєвий, посилено діяльнісний і ціннісний компоненти предметної компетентності, вилучено деякі приклади сполук і реакцій, що переобтяжують, деталізують чи дублюють зміст.

2. У практичній частині програми вилучено (переведено у віртуальний режим) хімічні досліди з використанням прекурсорів, оновлено хімічний експеримент завдяки дослідам із використанням засобів ужиткової хімії, а також запропоновано теми навчальних проектів дослідницького характеру (замість реферативного).

3. Учителю надано право розподіляти кількість годин на вивчення відповідних тем самостійно і змінювати послідовність вивчення тем у межах одного класу.

Інформатика

1. Навчання стане більш цілеспрямованим завдяки орієнтації на результат.

2. Компетентнісний потенціал предмета реалізовуватиметься повніше.

3. Учні набуватимуть сучасних життєвозначущих навичок завдяки наскрізним змістовим лініям.

4. Проекти розроблятимуться протягом усього навчального року, а не однієї теми.

5. Предмет став сучаснішим – додано тему «3D-графіка» і повернуто тему «Основи баз даних».

Трудове навчання

1. В основу структурування і наповнення змісту програми з трудового навчання покладено проектну технологію.

2. Учням дадуть змогу самостійно обирати вид практичної діяльності. Це дозволить відмовитися від поділу класу на групи хлопців і дівчат, реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

3. Укладено перелік об’єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватися.

Кiлькiсть переглядiв: 0