.jpg)
Чи орієнтуються сучасні 10–11-річні діти в навігаціях сайтів? Чи розпізнають контекст, авторські натяки, чи правильно трактують метафори? Зможуть знайти потрібну інформацію в інтерв’ю з експертом, на інфографіці, інтегрувати з різних джерел? Відповіді на це дає Міжнародне дослідження читацької грамотності PIRLS. Результати останнього оцінювання за 2021 рік нещодавно оприлюднили у звіті. У дослідженні навичок читання взяли участь майже 400 тис. четвертокласників у 57 країнах світу.
Що ж можна зробити?
1️⃣ Читати книжки на очах у дітей
Наслідування — важлива рушійна сила для учнів початкової школи. Залежність зрозуміла: у батьків, які в анкетах зізнавалися, що взагалі не люблять читати, діти мають найгірші показники з читання.
Там, де тати й мами однозначно вітали книжки, діти мали вищі досягнення в читанні, ніж учні, чиї батьки ставилися до читання байдуже. Є й нюанси: якщо у країні загалом низькі показники, відсутня культура читання, там більше людей, які не бачать користі та задоволення у книжках. Але цю тенденцію можна порушити власним прикладом. Майте на увазі: якщо любите читати з гаджетів, діти не усвідомлюють, що мама або тато саме читають, а не, приміром, дивляться відео. Тому в домівці мають бути книжки, і не на полицях, а в руках дорослих.
2️⃣ Практика не з-під палки, а з цікавості
Шкільні завдання та сучасні способи заохотити до читання не впливають на дітей так, як читання на дозвіллі, за бажанням. У середньому 42% дітей «дуже люблять читати», не люблять — 18%, решта — інколи читають. Прямий зв’язок: найвищі результати свідомого читання у тих, кому це до вподоби, і хто регулярно цим займається. Найнижчі — у тих, хто читає лише за шкільною програмою.
3️⃣ Змагання дає результати, але є нюанси
Попри те, що у сучасних школах намагаються відійти від атмосфери змагання, акцент на академічну успішність, конкурентна атмосфера, виклик, щоб діти вчилися якомога краще, спрацьовує. Там, де вільна сучасна атмосфера, діти читають гірше. Там, де успіхи у читанні порівнюють, читають краще. Втім, не все однозначно: складні читацькі вміння (потрібні для високого та просунутого рівня) таким способом сформувати не вдасться. Тож змагання використовувати краще як ліки: дозовано. Не серйозно, а жартома, в грі: наприклад, хто краще відповість на питання до тексту — дідусь або онук-першачок? А дорослим часом навіть варто «грати у піддавки».
4️⃣ Раннє читання — не запорука успіху
У середньому чверть учнів у світі навчилися читати ще до школи. Проте ситуація значно відрізняється у різних країнах. У чверті представлених країн переважна більшість першокласників вже читає. І саме вони мають найвищі результати з читання. Але прямої залежності не знайшли. У третині країн – грамотних дітей у першому класі майже немає. Але це не завадило у 4 класі отримати високі бали з читання. Тож експерти переконані: впливає на результат не рання підготовленість, а атмосфера зацікавлення у читанні в класі. Якщо батьки мало не з трьох років примушуватимуть малюка читати, це не допоможе йому. А якщо він вивчить літери вже у школі, але його друзі обговорюватимуть книжки, обмінюватимуться ними, це спрацює. Допоможіть знайти таку компанію. Як не серед знайомих, то у читацьких студіях, гуртках, знайдіть охочі до читання родини через тематичні групи у соцмережах.
5️⃣ А ось готувати до читання — варто
Як часто малюку батьки або няні читали, розповідали історії, грали в слова та інші ігри з літерами? Дітей, що змалечку не бачили книжки, у європейських країнах практично немає. Загалом таких 3% учасників, і в них нині низькі результати з читання. А ось у Туреччині дошкільнят, яких не готували до читання, — кожен сьомий, а у Марокко — кожен п’ятий. Переважно в них проблеми з розумінням текстів.
У решті країн дочитацька підготовка була або інколи (в середньому 55%), або постійно (в середньому 42%). Наприклад, у Бельгії дві третини родин займаються так з дошкільнятами час від часу, а в Казахстані, навпаки, дві третини батьків регулярно готують дітей. Тут жорстких зв’язків немає, але є гіпотеза, що справа у якості підготовки. Якщо заняття цікаві дитині, це сприятиме подальшим успіхам. Якщо ж це, наприклад, примусове зазубрювання абетки, ефект буде зворотним.
6️⃣ У дівчаток та хлопчиків різний вік книжкового «буму»
Якщо хлопчик у початковій школі не захопився літературою, у нього ще є шанс у підлітковому віці. Оцінювання доводить: майже в усіх країнах показники читання у дівчаток кращі, ніж у хлопчиків. Цікаво, що різниця тим більша, що більше очікувань до жіночої ролі, навіть стереотипів, є у місцевій культурі. Найкращі успіхи в учениць у порівнянні з учнями в Омані, Йорданії, Бахрейні, Південній Африці. Можливо, там, де від дівчат очікують слухняності, посидючості, у початковій школі це впливає на результати. Хлопці, на думку педагогів, у підлітковому віці відкривають для себе фантастичну, пригодницьку, наукову літературу.
А якщо сучасна дівчинка не обмежена вимогами та очікуваннями? Тоді, як у Чехії, Іспанії, Ізраїлі, на Мальті, різниця між читацькими рівнями не залежить від статі. І якщо учениця захоплюється, приміром, футболом, мотивувати до читання її будуть не казки, а спортивні статті (і статися це може, коли вона вже буде тинейджеркою).
Прискорити процес батьки можуть одним: допоможіть сину чи доньці знайти книгу до душі.
Цікава стаття повністю https://osvitoria.media/opinions/u-yakij-krayini-dity-chytayut-najkrashhe-nespodivani-rezultaty-doslidzhennya/?fbclid=IwAR2TprQfA1MwdQ0AfHNgtS2xwIdFVk2-YybLnETQcB89EWO8-62WkQyVc4w
#читання #заохочуємо_до_читання
